Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бучити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бучення — I я, с., тех. Дія за знач. бутити. II я, с., тех. Дія за знач. бучити … Український тлумачний словник
вибучувати — I ую, уєш, недок., ви/бутити, учу, утиш, док., перех., тех. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху. II ую, уєш, недок., ви/бучити, чу, чиш, док., перех., тех. Вимочувати, видержувати в лузі … Український тлумачний словник
бучення — 1 іменник середнього роду від: бутити бучення 2 іменник середнього роду від: бучити … Орфографічний словник української мови
бучильний — 1 прикметник від: бутити техн. бучильний 2 прикметник від: бучити техн … Орфографічний словник української мови
вибучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
